На Волині виявили червонокнижні рослини

У Національному природному парку "Прип'ять-Стохід" на Волині виявили червонокнижні рослини. Пальчатокорінника м'ясо-червоного та щитолисника знайшли під час обстеження території парку в заплаві річки Стохід.
Про це Суспільному розповіла молодша наукова співробітниця нацпарку Юлія Курило.
Народна назва пальчатокорінника м’ясо-червоного — зозульки. Це багаторічна рослина, для її появи сприятливі вапняні та торф’яні ґрунти.
"Ці види вже давно є на території парку, але останнім часом ми виявили більше нових місць їх зростання. Є місцями, що росте по 10-20 пагонів в одному місці, а є місця, де навіть сотнями", — додала Юля Курило.
Протягом останніх двох тижнів знаходять нові місця, де масово укупі зростають ці дві рідкісні рослини. Вони люблять вологу, тому їх знаходять на заболочених луках, у заплавах річок або на березі озера.
Пальчатокорінник існує ще у трьох видах: травневий, плямистий і Фукса.
″Через те, що на території парку зараз обмежене землекористування, пройшло вже багато років після меліорації, осушення боліт, природа відновлюється і з'являються нові місця зростання зозульок", — пояснила молодша наукова співробітниця.
Юля Курило додала, що колектив проводитиме обстеження та дослідження, тому точної відповіді про причину значного поширення пальчатокорінників надати не можуть. Однією з гіпотез є те, що тогорічна повінь розповсюдила насіння червонокнижної рослини на більшу територію.
Майже уся кількість щитолисника звичайного в Україні у природному вигляді зростає саме на території нацпарку ″Прип'ять-Стохід″.
Рослину використовують у декоративних цілях, вирощуючи в штучних ставках, басейнах, акваріумах для риб. Також вона виконує функцію очищувача-фільтратора води.
Довідково: Пальчатокорінник м’ясо-червоний — трав'яниста рослина 20–60 см заввишки з 2-4-лопатевими бульбами. Цвіте у червні — липні. Причини зникнення рослини — осушення, інтенсивне випасання, заростання луків.
Щитолисник звичайний — багаторічна рослина завдовжки 10-40 см, іноді до 60 см. Цвіте у червні-серпні. Плодоносить у липні-вересні. Причини зміни чисельності: рекреація, надмірне випасання, осушення заболочених земель, заростання водойм.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Про це Суспільному розповіла молодша наукова співробітниця нацпарку Юлія Курило.
Народна назва пальчатокорінника м’ясо-червоного — зозульки. Це багаторічна рослина, для її появи сприятливі вапняні та торф’яні ґрунти.
"Ці види вже давно є на території парку, але останнім часом ми виявили більше нових місць їх зростання. Є місцями, що росте по 10-20 пагонів в одному місці, а є місця, де навіть сотнями", — додала Юля Курило.
Протягом останніх двох тижнів знаходять нові місця, де масово укупі зростають ці дві рідкісні рослини. Вони люблять вологу, тому їх знаходять на заболочених луках, у заплавах річок або на березі озера.
Пальчатокорінник існує ще у трьох видах: травневий, плямистий і Фукса.
″Через те, що на території парку зараз обмежене землекористування, пройшло вже багато років після меліорації, осушення боліт, природа відновлюється і з'являються нові місця зростання зозульок", — пояснила молодша наукова співробітниця.
Юля Курило додала, що колектив проводитиме обстеження та дослідження, тому точної відповіді про причину значного поширення пальчатокорінників надати не можуть. Однією з гіпотез є те, що тогорічна повінь розповсюдила насіння червонокнижної рослини на більшу територію.
Майже уся кількість щитолисника звичайного в Україні у природному вигляді зростає саме на території нацпарку ″Прип'ять-Стохід″.
Рослину використовують у декоративних цілях, вирощуючи в штучних ставках, басейнах, акваріумах для риб. Також вона виконує функцію очищувача-фільтратора води.
Довідково: Пальчатокорінник м’ясо-червоний — трав'яниста рослина 20–60 см заввишки з 2-4-лопатевими бульбами. Цвіте у червні — липні. Причини зникнення рослини — осушення, інтенсивне випасання, заростання луків.
Щитолисник звичайний — багаторічна рослина завдовжки 10-40 см, іноді до 60 см. Цвіте у червні-серпні. Плодоносить у липні-вересні. Причини зміни чисельності: рекреація, надмірне випасання, осушення заболочених земель, заростання водойм.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
Не стримав сліз, коли дізнався, що стане дідусем: з полону повернувся волинянин Ігор Горбачевський
20 червня, 11:33
У Луцькому районі авто зіткнулося з електроскутером
20 червня, 11:00
На Волині виявили червонокнижні рослини
20 червня, 10:39
«Цинізм без меж»: МВС встановило імʼя окупанта, якого передали разом із тілами полеглих українських бійців
20 червня, 10:09
Зеленський заявив про готовність зустрітися з путіним
20 червня, 09:39